Słowa kluczowe
антропонімна формула
ойконім
імена-композити
Streszczenie
Описано фрагмент антропонімікона Житомирщини XVI ст. На основі залучених історичних джерел розглянуто процес становлення українських антропонімів в одному з найдавніших етнічно стійких теренів східного слов’янства. За документально засвідченими назвами населених пунктів, походження яких пов’язане з антропонімами (це щоразу з’ясовувалося із залученням історико-етимологічного аналізу), зокрема такими, які зберігають сліди дохристиянської номінації та вказують на архаїчні лінгвістичні особливості місцевих традицій, вдалося відновити низку антропонімів: Радамислъ, Хотенъ, Ярунъ та ін. Попри те, що в ойконімії регіону превалюють форми патронімів із суфіксами -ич, -евич/-ович, в основах окремих онімів вдалося віднайти продовження попередньої традиції, яка базувалася на відіменному утворенні назв населених пунктів. Їх небагато, проте вони становлять особливий інтерес завдяки представленим іменам, їх словотвірному оформленню, зокрема із суфіксом *-ęt-. При тому, що антропоніми, закріплені в основах місцевих ойконімів, структурно бідніші (з огляду на їх однокомпонентність) за вже наявні на той час у побуті двочленні та тричленні антропоніми, їхня інформативність щодо відновлення староукраїнського іменника безцінна. Співіснування старих і нових антропонімних формул у нових історичних умовах засвідчують використані нами джерела. Кількість залучених до розгляду антропонімів достатня, щоб зробити висновки про поширені антропоформули як поміж простолюдинів, так і серед представників еліти. За наявності значної кількості антропонімних формул із суф. -ич, -евич, -ович впадає в око відсутність в антропонімії, зокрема Житомирського замку, вираження патронімічності з суф. -енко, властивої в XVI ст. для інших теренів України. Антропонімні формули дослідженого регіону в XVI ст., безсумнівно, зазнали стабілізації. Порівняно з попереднім періодом, простежується помітне збільшення двочленних і тричленних антропонімів. Про кардинальні зміни на цей час говорити зарано.
Bibliografia
Єфименко, І. В. (2003). Українські прізвищеві назви XVI ст. [Ukrainian surnames of the 16th century]. Київ: Інститут української мови НАН України.
Казлова, Р. М. (2002). Беларуская і славянская гідранімія. Праславянскі фонд [Belarusian and Slavic hydronymy: Proto-Slavic stock] (т. 2). Гомель: ГДУ.
Керста, Р. Й. (1984). Українська антропонімія XVI ст. Чоловічі іменування [Ukrainian anthroponymy of the 16th century: Male personal names]. Київ: Наукова думка.
Пахомова, С. М. (2012). Еволюція антропонімних формул у слов’янських мовах [Evolution of anthroponymic formulas in Slavic languages]. Ужгород: Вид-во Олександра Гаркуші.
Худаш, М. Л. (1977). З історії української антропонімії [From the history of Ukrainian anthroponymy]. Київ: Наукова Думка.
Чучка, П. П. (1970). Антропонімія Закарпаття (вступ та імена). Конспект лекцій [Anthroponymy of Zakarpattia (introduction and names). Lecture outline]. Ужгород: Видавництво Ужгородського університету.
Шульгач, В. П. (2008). Нариси з праслов’янської антропонімії. Частина I [Essays on Proto-Slavic anthroponymy. Part I]. Київ: Довіра.
Ящук, Л. В. (2020). Антропонімія Житомирщини XVI–XVII ст. [Anthroponymy of the Zhytomyr region in the 16th–17th centuries]. Житомир: Житомирський державний університет імені Івана Франка. https://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/31342
Beneš, J. (1962). O českých příjmeních [On Czech surnames]. Praha: ČSAV.
Mytnik, I. (2010). Antroponimia Wołynia w XVI–XVIII wieku [Anthroponymy of Volhynia in the 16th–18th centuries]. Warszawa: Katedra Ukrainistyki UW.
Svoboda, J. (1964). Staročeská osobní jména a naše přijmení [Old Czech personal names and our surnames]. Praha: ČSAV.
Wolnicz-Pawłowska, E. (1993). Antroponimia łemkowska na tle polskim i słowackim: (XVI–XIX wiek) [Lemko anthroponymy in Polish and Slovak context (16th–19th centuries)]. Warszawa: Slawistyczny Ośrodek Wydawniczy.
REFERENCES (TRANSLITERATION)
Âŝuk, L. V. (2020). Antroponìmìâ Žitomirŝini XVI–XVII st. [Anthroponymy of the Zhytomyr region in the 16th–17th centuries]. Žitomir: Žitomirsʹkij deržavnij unìversitet ìmenì Ìvana Franka. https://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/31342
Beneš, J. (1962). O českých příjmeních [On Czech surnames]. Praha: ČSAV.
Čučka, P. P. (1970). Antroponìmìâ Zakarpattâ (vstup ta ìmena). Konspekt lekcìj [Anthroponymy of Zakarpattia (introduction and names). Lecture outline]. Užgorod: Vidavnictvo Užgorodsʹkogo unìversitetu.
Êfimenko, Ì. V. (2003). Ukraïnsʹkì prìzviŝevì nazvi XVI st. [Ukrainian surnames of the 16th century]. Kiïv: Ìnstitut ukraïnsʹkoï movi NAN Ukraïni.
Hudaš, M. L. (1977). Z ìstorìï ukraïnsʹkoï antroponìmìï [From the history of Ukrainian anthroponymy]. Kiïv: Naukova Dumka.
Kazlova, R. M. (2002). Belaruskaâ ì slavânskaâ gìdranìmìâ. Praslavânskì fond [Belarusian and Slavic hydronymy: Proto-Slavic stock] (t. 2). Gomelʹ: GDU.
Kersta, R. J. (1984). Ukraïnsʹka antroponìmìâ XVI st. Čolovìčì ìmenuvannâ [Ukrainian anthroponymy of the 16th century: Male personal names]. Kiïv: Naukova dumka.
Mytnik, I. (2010). Antroponimia Wołynia w XVI–XVIII wieku [Anthroponymy of Volhynia in the 16th–18th centuries]. Warszawa: Katedra Ukrainistyki UW.
Pahomova, S. M. (2012). Evolûcìâ antroponìmnih formul u slov′ânsʹkih movah [Evolution of anthroponymic formulas in Slavic languages]. Užgorod: Vid-vo Oleksandra Garkušì.
Šulʹgač, V. P. (2008). Narisi z praslov′ânsʹkoï antroponìmìï. Častina I [Essays on Proto-Slavic anthroponymy. Part I]. Kiïv: Dovìra.
Svoboda, J. (1964). Staročeská osobní jména a naše přijmení [Old Czech personal names and our surnames]. Praha: ČSAV.
Wolnicz-Pawłowska, E. (1993). Antroponimia łemkowska na tle polskim i słowackim (XVI–XIX wiek) [Lemko anthroponymy in Polish and Slovak context (16th–19th centuries)]. Warszawa: Slawistyczny Ośrodek Wydawniczy.